Давнішні дальномірні камери Leica з байонетом M.

Dec 18 2007

Давнішні дальномірні камери Leica з байонетом M.

У цій статті із циклу про дальномірні камери Leica я дам інформацію про камери, що вже не випускаються. Оскільки ці камери були зроблені супернадійними, то живуть вони і тепер, а фірма виробник надає сервіс для всіх без винятку моделей. Інформація про камери буде розміщена у хронологічному порядку.

1954 – Leica зраджує різьбі М39 і випускає перший фотоапарат з байонетом – як у головного конкурента, котрий, треба зауважити, одразу був байонетним (Zeiss Ikon Contax).

Leica M3 1954 – перша байонетна камера від Leitz, предаставлена у 1954 році на Фотокіні.

Кожна компанія намагається розвивати свою продукцію, щоб утримати і завоювати нові позиції в конкурентній боротьбі. Ще перед війною на Leitz почали розробляти революційну модель IV. Але війна зруйнувала ці плани. Лише на початку 50-х років вдалось повернутись до розробки нових моделей. У 1952-1953 було виготовлено 60 прототипів Leica M3 – камери, що була створена на ідеях, закладених в модель IV. Ці прототипи на гравірування М3 – лише нанесені чотиризначні серійні номери, наприклад: 0052.Отже Leica M3 це перша Leica з:- байонетним приєднанням об’єктивів;- робочим відрізком 27.8 мм проти 28.8 у камер з різьбовим з’єднанням;- комбінованим з дальноміром видошукачем на відміну від попередніх моделей, де видошукач та дальномір були окремими;- видошукачем із кратністю 0.91- рамками у видошукачі для об’єктивів із фокусними віддалями 50, 90, 135 мм- швидким взводом затвору (курком). Але для камер з серійними номерами до 919250, взвод затвору і перемотка плівки здійснювались у два прийоми (подвійним рухом)- з додатковою задньою кришкою для полегшеної зарядки плівки та контролю плівки у фільмовому каналі. У камер Leica до цієї моделі зарадка плівки здійснювалась через зняту нижню кришку – зовсім не так зручно як у сучасних дзеркалах.

1956 – модифікація базової моделі, косметичні зміни. Дещо модифікована версія базової M3 випущена як MP і позиціонувалась як репортерська камера.

Leica M3 1956

Leica MP 1956

1958

Leica M2 crome – здешевлена і трохи спрощена версія M3. Крім того збільшення видошукача стало тепер 0.73 проти 0.93 в М3. Від того часу збільшення 0.72 стає стандартним для камер Leica.

M2 black

Leica MP2

1959

Leica M1 – спрощена версія М2 (без дальноміра), розроблена для використання у наукових цілях.

1963

Leica M3 black

1964

Leica MD – версія М1 без видошукача.

1966

Leica MDa – наступниця MD.

1967

Leica M4 chrome – оновлена версі М3, з доданими рамками для 35 і 135 мм об’єктивів.

Leica M4 black

1968

Leica MOT

1971

Leica M5 chrome – перша камера в серії, обладнана TTL експонометром. Остання, котра мала автоспуск.

Leica M5 black

1973

Leica CL – компактна камера в лінійці М, продавалась як Minolta CL та Leitz-Minolta CL. Для неї розроблені два об’єктиви: 40 mm Summicron-C f2 та 90 mm Elmar-C f4.