Жов 16 2013

Кубинські магазини

Category: Людиadmin @ 14:53


«Кубинські магазини як дзеркало соціалістичної революції» – заголовок, що зійшов з передовиці “Правди” двадцятирічної давності. Приблизно тоді зупинився час на Острові Свободи. І цей факт якнайкраще ілюструють кубинські магазини – в першу чергу, магазини для щасливих громадян Куби, багато років будували на батьківщині соціалізм.


Фотографії і текст Євгена Бузука

Але для початку варто зробити відступ. Багато хто знає (але також багато хто не знає), що на Кубі мають ходіння дві валюти: місцеві жителі задовольняються простими песо (1USD = 30 песо), громадяни решти вільного світу розраховуються конвертованими песо ( вони ж «кукі» – від скорочення CUC). Формально кукі прив’язані до долара, але при обміні ворожих американських грошей з вас обов’язково візьмуть комісію – 10%, а в особливо нахабних готелях і всі 20 %. Так що вигідніше міняти Євро. Доступ до кукам мають і ті кубинці, яким пощастило мати відношення до туристів – головному джерелу конвертованої валюти на острові.

Як наслідок двох валют – два типи цін, в простих песо і конвертованих. Перші найчастіше позначаються значком долара, але з однією вертикальною рисою, другі – з двома. За звичайні песо можна купити фрукти, овочі, хліб, м’ясо тощо Ними платять на ринках і в « кафе» для місцевих (але про них іншим разом).

Магазини, в яких продають за песо, навівають нехороші спогади про дев’яностих – черги за дефіцитним товаром (а в дефіциті майже все), талони на сіль і масло, продуктові картки і моторошнуватого виду інтер’єри:

У таких магазинах ви не знайдете туристів, зате з легкістю можна розміняти великі купюри (якщо у вас є неконвертовані песо), у тому числі на знамениті монети з Че Геварою по три песо.

Як правило, продавці доброзичливі і охоче спілкуються з рідкісними іноземцями. А рівень патріотизму просто зашкалює – кругом портрети національних героїв духопід’ємне гасла.

У Гавані можна знайти не тільки маленькі магазинчики, де торгують за песо, а й подібності наших гастрономів. Персонал в них куди більш нервовий і знімати не дозволяє. Інтер’єри – привіт з вісімдесятих. Асортимент приблизно звідти ж.

За кукі можна купити імпортні товари. Тобто практично все. Але ціни неприємно дивують. Побутова техніка коштує в півтора -два рази дорожче, ніж у Європі. Продукти приблизно стільки ж, скільки і у нас. Простим кубинцям, які не мають доходів у куках, робити в таких магазинах нічого.

І ще пару слів про ринках – вони вельми колоритні, ціни помірковані, а продавці не дуже раді туристам. Туди варто сходити особливо ностальгуючим по совку і спраглим екзотики. І того, й іншого навалом.

Закінчити хотілося б нагадуванням про безпеку. Багато туристів лякають кишеньковими злодіями і жебраками. Вони дійсно є. Але за моїми спостереженнями, їх набагато більше в туристичних районах. У кварталах для місцевих куди мені здалося куди приємніше і спокійніше.

Написати коментар

Ви повинні увійти, щоб залишати коментарі. Вхід.